Селятинська загальноосвітня   школа І-ІІІ ступенівП`ятниця, 23.02.2018, 23:30

Ви увійшли як Гость | Група "Гості" | RSS
Головна | Реєстрація | Вхід
Меню сайту

Фаза Місяця

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Головна » 2013 » Жовтень » 30 » Від батька до сина
13:13
Від батька до сина

Від батька до сина

  Народне декоративно – прикладне мистецтво Буковини розвивається в наш час у вигляді домашнього ремисла та художніх промислів. Як результат творчої діяльності народних мас, воно тісно повязане з побутом, тому й має головним чином прикладний характер.
  Для народного декоративного-прикладного мистецтва характерний постійний зв'язок з традиціями минулого, в ньому знаходиться відображення ті соціально-економічні та культурні зміни, що відбувалися у житті народу в процесі його історичного розвитку. Буковинському народному мистецтву в цілому притаманні такі ознаки, як узагальненість художнього образу, стилізація і умовність орнаментальних форм, яскрава декоративність та композиційна ясність.
  У кращих творах народних митців минулого, а також у виробах сучасних народних майстрів органічно поєднуються зміст, форма і техніка виконання з функціональним та декоративним призначенням предмета. Ні форма виробів, на характер їх виконання ніколи не залишається незмінними, оскільки кожен майстер, дотримуючись традиційних прийомів, завжди вносив у витвір своє.
  У палітрі декоративно - прикладного мистецтва значне місце посідає ткацтво і килимарство, у яких чи не найяскравіше відображаються багатство та своєрідність української орнаментної та декоративної культури. Народні майстрині займалися виготовленням килимів, тканин, ліжників, рушників, серветок, доріжок, крайок та боярок.
  На території Селятина з 1990-х років ткацтво і килимарство значними мірами припинило свій розвиток. На даний час ткацтвом займається лише Тонієвич В. та Данилюк Р. Проте нам відомо ще декілька ґаздинь Селятина, які займалися ткацтвом та килимарством такі як Збирча М., Величко Г., Слусаряк М. та багато інших. Ткацтво та килимарство не користуються я значним попитом серед молоді тому стрімкими темпами почало відходити в небуття. На мою думку, цьому сприяє великий асортимент килимів на ринках, що знижує потребу самостійно ткати килими, ліжники, верети, рушники і в тому числі тканини.
  Багато століть вишивка знаходить що найширше застосування у побуті населення Селятина.  
  Охарактеризувавши розвиток вишивки на території Селятина то слід відмітити, що вишивання розвивалося з найдавніших часів до теперішнього часу. Вишивку використовували для оформлення речей повсякденного вжитку (рушники, серветки, одяг) використавши простіші узори та святкових та обрядових речей.
  Характерними рисами селятинської вишивки є насичені, кольорові узори квітів та коричнево-жовті геометричні узори. Жінки на території Селятина найчастіше використовують такі види вишивання як: хрестик, гладь, вибивання, вишивання бісером.
  Відомими майстринями вишивальницької справи є Величко С., Горбан О., Збирча Т., Заєць Н., Унгурян Г., Процюк М., Галиця О., та інші.  
  Багато вишитих робіт, особливо картин, рушників та сорочок передається з покоління у покоління, якими дорожить кожен член родини. На відміну від ткацтва та килимарства вишивка розвивається і привертає увагу молодого покоління.
  Не менш цікавим видом декоративно – прикладного мистецтва є різьба по дереву. Цим видом мистецтва на даний час займаються у Селятині тільки як любительським видом занять. Дерево було одним з найулюбленішим у нараді матеріал для обробки. Багатий на ліс гуцульський край робив його доступним, а простота обробки – чи не найпоширенішим матеріалом.
  Щедрість фантазії та художнього смаку різьбярів особливо яскраво проявляється в оздобленні інтер’єру та побутових предметів. Раніше наша прадіди використовували різьбу для оформлення меблів, хатнього начиння, посуду, знарядь праці, реманентів, возів. Проте сьогодні різьблені вироби використовуються тільки для виготовлення декоративних предметів та іноді меблів. Дана ситуація значною мірою негативно впливає на розвиток різьбярства у нашій місцевості.
  На сьогоднішній день ми маємо можливість милуватися роботами різьбярів Попюка Дмитра, який виготовляє різноманітні підставки. Ці підставки не залишають жодного українця байдужим оскільки в них відображені краса та неповторність Карпатської природи, неповторна краса України – неньки. Також слід відмітити роботи вчителя креслення та технологій КЗ«Селятинської ЗОШ – інтернат І-ІІІ ступенів» Берли Олексія Васильовича, який займається різьбою по дереву у вільний час від роботи та прививає любов до мистецтва дітям під час уроків. Однак слід відмітити, що на території Селятина не розвивається кераміка, вироди з шкіри та художній метал.
Переглядів: 233 | Додав: st_op | Теги: Історія села Селятин | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Форма входу

Пошук

Календар
«  Жовтень 2013  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
28293031

Архів записів

Друзі сайту
  • Cелятинська ЗОШ-інтернат І-ІІІ ст.
  • Відділ освіти Путильської районної державної адміністрації
  • Путильська районна організація профспілки працівників освіти
  • Путильський РЦДЮТ


  • Штефура О.П. © 2018